- налучати
- —————————————————————————————налуча́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
налучати — а/ю, а/єш, недок., налу/чити, чу, чиш, док., розм. 1) перех. і без додатка. Спрямовувати зброю в ціль: націлювати. 2) неперех., у що, на що. Опинятися де небудь, потрапляти кудись. 3) перех., рідко. Зустрічати кого , що небудь … Український тлумачний словник
налучити — див. налучати … Український тлумачний словник